Уявіть собі перші теплі весняні дні та велику перерву в школі. Ледь пролунав дзвоник — і першокласники миттю розбігаються шкільним подвір’ям. Здається, немає сили, що може утримати їх разом. На перший погляд, протони в ядрі
мають поводитися подібно до цих школярів — «розбігтися» в різні боки під впливом електростатичних сил відштовхування, а саме ядро має миттєво розвалитися. Але ж цього не відбувається! Логічно припустити, що є якісь інші сили, які утримують протони разом. Що це за сили?
Сьогодні тема уроку "Атомне ядро. Протонно-нейтронна модель атомного ядра. Нуклони. Ізотопи. Ядерні сили та їх особливості. Стійкість ядер. Роль електричних і ядерних сил у забезпеченні стійкості ядер."
Відкриваємо підручник § 39
Переглянемо відео до 7:22 хв
1. Будова атома та його складники
Протони і нейтрони, маса кожного
з яких приблизно 1800 разів більша за масу електрона, утворюють важке позитивне
ядро дуже малих розмірів . Протони і нейтрони, які разом
називають нуклонами, утримуються
всередині ядра ядерними силами притягання.
Зверніть увагу! Між нуклонами немає сил відштовхування.
Різні типи атомних ядер
відрізняються один від одного кількістю протонів і нейтронів, що в них
містяться. Сумарну кількість нуклонів в атомі називають масовим (нуклонним) числом і позначають символом А. Маса атома зі знаною точністю
збігається з масою ядра, оскільки маса електрона набагато менша за масу
нуклона.
Кількість протонів у ядрі
називають протонним (зарядовим)
числом і позначають символом Z. Протонне число легко визначити, скориставшись Періодичною системою
хімічних елементів Д. І. Менделєєва. Порядковий номер елемента в періодичній
таблиці відповідає кількості протонів у його ядрі.
Для позначення ядра атома
хімічного елемента перед символом елемента вгорі вказують нуклонне число А, а внизу – протонне число Z.
Однією з основних
характеристик атомного ядра – електричний
заряд. До складу атома входить протон
– ядра атомів найлегшого ізотопу Гідрогену. Відкриття наявності ще однієї
частинки, яка входить до складу атома, було відкрито набагато пізніше, через 12
років. Цією частинкою виявився нейтрон – виявив
Резерфорд при проведенні досліду з вивчення властивостей випромінювання, що
виникає внаслідок опромінення Берилію - частинками.
Ізотопи – атоми того самого хімічного елемента, ядра
яких містять однакове число протонів, але різну кількість нейтронів.
2. Ядерні сили
Ядерні сили є найбільш потужними серед чотирьох відомих на сьогодні взаємодій:
гравітаційної, слабкої, електромагнітної та сильної.
Основні властивості
1.
Коткотривалі сили
2.
Дуже потужні
3.
Є силами притягання
4.
Діють між будь-якими нуклонами
5.
Властивість насичення – полягає в тому, що нуклон виявляється здатним до
ядерної взаємодії одночасно лише з невеликою кількістю нуклонів сусідів.
Домашнє завдання
Опрацювати § 39 п.1-2.
Вправа 39 № 1
Немає коментарів:
Дописати коментар